Енциклопедія наркотиків
головна | а | б | в | г | д | е | з | і | к | л | м | н | о | п | р | с | т | ф | х | ц | ч | ш | наркоманія | лікування наркоманії | лінки | реклама | контакти  

Огляд псилоцибів:



В даний час рід псилоцибів налічує близько 20 видів. При цьому американські та азіатські види вивчені слабко. Види цього роду є космополітами і широко поширені майже по всіх континентах. Гриби роду псилоцибе - сапрофіти. Поселяються вони на грунті, відмерлих гілках і стеблах рослин, зустрічаються на тирсі, багато мешкають на сфагнових болотах, торфі, гної. Зустрічаються у лісі на лісовому перегної. Характерна риса багатьох грибів - проживання на заболоченій грунті. Тому вони відносяться до гелофітних видів.

Забарвлення капелюшка червонувате, жовте або маслинове. Капелюшок сухий або водянистий, залежно від місця проживання гриба. Платівки, прирослі до ніжки або слабо низхідні по ній. Спори буро-фіолетові, еліпсоїдальної або зерноподібні. Ніжка хрящувата.

Їстівних грибів в цьому роді немає. Однак вони мають своєрідне застосування, В деяких рукописах XVI - XVII ст., В яких описується зникла культура ацтеків, є згадка про індіанські ритуальні обряди, у зв'язку з якими вживали гриби, які викликають галюцинації. Галюциногенні властивості деяких грибів були відомі жерцям майя в стародавній Мексиці, які використовували їх при релігійних церемоніях. Ці гриби вживаються в центральній Америці дуже давно. Індіанці вважають їх божественними грибами. Знайдено навіть кам'яні зображення грибів, яких індіанці поклонялися як божествам.

З грибів, що відносяться до роду псилоцибе, було виділено галюциногенну речовину, названу псилоцибін. Це фосфорний ефір 4-оксидиметил-триптаміну (CH12O4N2P). Фармакологічні випробування показали, що псилоцибін не отруйний. Доза близько 1 мг викликає у людини стан сп'яніння вже через 20 - 30 хв після прийому. Доза до 4 мг викликає стан відчуженості від дійсності, а при більш високих дозах (до 12 мг) наступають глибокі зміни у психіці, з'являються галюцинації. В даний час за кордоном цю речовину синтезують і застосовують для лікування деяких психічних захворювань. Дуже цікаво діє псилоцибін на хворих, що страждають втратою пам'яті. Майже у 50% хворих з'являються спогади, пожвавлення, зникає боязкість і стриманість. Хворі згадують те, що ними було забуто, і допомагають лікарям глибше зрозуміти причини виникнення захворювання. Однак речовина псилоцибін стає дуже небезпечним галюциногенним засобом, якщо його використовують не в лікувальних цілях, без лікарського контролю.

До теперішнього часу псилоцибін знайдений у деяких грибів з родів панеолус (Panaeolus), строфарія (Stropharia), анеллярія (Anellaria). До галлюциногенним грибам зараз відносять близько 25 видів і з них 75% складають представники роду псилоцибе (Psilocybe), наприклад P. caerulescens, P. semilanceata, P. pelliculosa, P. cubensis.

Крім псилоцибіна, в галюциногенних грибах є ще одна речовина, що володіє також психотропною дією, - псилоцин, близький за будовою до псилоцибін. У грибах роду строфарія і псилоцибе, так само як і в роді панеолус, виявлені індольного похідні (триптаміну тощо), які володіють антікоагулюючою дією на розчини фібриногену. Грибні препарати з такою дією можуть знайти застосування при лікуванні тромбозів.

До видів, що ростуть на сирих, заболочених місцях і є там звичайними, відноситься псилоцибе темно-буре (P. atrobrunnea) з шапочкою-дзвіночком діаметром 3-5 см. Пластинки, прирослі до ніжки, пізніше відстають від неї, рідкісні, товсті, буро-сірі, з білим краєм. Смак і запах подібний до редьки або борошна. Зростає гриб серед сфагнових мохів.

На таких же торф'яних болотах і заболочених лугах, в лісах серед мохів поширена псилоцибе волога (P. paupera). Це невеликий гриб з розпростертим рудувато-бурим капелюшком діаметром 1,5-3 см, що має на вершині виступаючий округлий горбок більш темного забарвлення. Платівки, прирослі до ніжки, сірувато-фіолетові. Ніжка порожня всередині, іржаво-коричнева, вгорі світліша, волокниста.

На пасовищах і в верещатниках зустрічається псилоцибе вересова (P. ericaceae). Капелюшок цього гриба опуклий або як дзвіночок, в центрі втиснутий, діаметром 2-4 см, коричневий або темно-бурий з жовтим відтінком, злегка слизовий, з білими пластівцями по краю. Платівки, прирослі до ніжки, широкі, роздуті, звужені до кінців і з білим краєм. Забарвлення їх жовто-буре, потім майже чорна.

Псилоциба копрофільна (P. coprophila) - типовий копрофільний гриб, поселяється на коров'ячому гної, на пасовищах. Капелюшок розпростертий, з горбом, діаметром 2-4 см, червонувато-коричневий, гладкий, слабослизистий. М'якоть біла, тонка. Пластинки виїмчасті, дуже широкі, часті, синювато-сірі, пізніше темніють. Ніжка слабо потовщена внизу, палева, борошниста вгорі.

У лісах, на пасовищах і по околицях доріг мешкає теж галюциногенний гриб з дуже характерною будовою - псилоцибе полуланцетовидне (P. semilanceata). Капелюшок у нього конічний, потім слабораспростертий, з гострим горбком, діаметром 1-5 см, жовтувато-зеленуватий, потім темніє, коричнюватий, з відокремленою у вигляді слизових плівок шкіркою. Пластинки вузькі, прирослі до ніжки, часті, спочатку світло-кремові, а по дозріванні темно-пурпурово-фіолетові.


ВНИМАНИЕ!!! Вся информация предоставляется исключительно с образовательной целью.
Наркотики вызывают зависимость, вредят здоровью и угрожают жизни!

 © 2007-2017 Наркотики.SU
  лінки   контакти   реклама

Енциклопедія наркотиків
все про наркотики та лікування наркоманії

Rambler's Top100  
Free Web Hosting