Пейот (пейотль):

На верхівці цього кактуса розташовується кілька бутонів без голок, які дещо нагадують гриб. Саме в цих бутонах і міститься мескалін, і їдять саме ці бутони, хоча деякі племена індіанців їдять і корінь, і всю рослина. Мескалін може бути отриманий із рослинної сировини чи зроблений штучно. Окрім пейота, мескалін міститься також у кактусі Сан-Педро, який більш популярний, ніж пейот, тому більше вирощується на відміну від останнього.

З давніх часів пейот використовувався аборигенами в північній Мексиці і південно-західних Сполучених Штатах як частина традиційних релігійних обрядів, оскільки мескалін викликає багаті візуальні галюцинації, що було важливо для стародавніх індіанських культів.

Традиційне приготування пейота збереглося в тому ж вигляді і в наші дні. Бутони зривають з кактусу, ріжуть на маленькі кружечки. Потім їх сушать на сонці кілька днів. Потім їх розмелюють і заливають окропом, щоб отримати подібність до чаю. Можна їсти і сирий пейот, але в нього поганий смак.

Мескалін, отриманий з кактусів пейота - одна з трьох психотропних речовин, до застосування яких вдався Дон Хуан під час навчання Карлоса Кастанеди, що описано в його книгах "Вчення дона Хуана", "Окрема реальність", "Подорож до Ікстлану" та ін. У своєму есе «Двері сприйняття» Олдос Хакcлі описує свій перший експеримент з мескаліном. У своїх книгах Стівен Кінг часто згадує і описує застосування цього препарату як наркотику. У книзі Хантера Томпсона "Страх і ненависть у Лас-Вегасі" головні герої постійно вживали мескалін. Мескалін також приймали герої однойменного фільму "Страх і ненависть у Лас-Вегасі". А ще дія мескаліну описується у фільмі "Доміно" режисера Тоні Скотта. Головним героям в каву був підсипаний мескалін.